Ще не вмерла України і слава, і воля,
Ще нам, браття молодії, усміхнеться доля.
Згинуть наші вороженьки, як роса на сонці,
Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці.

Душу й тіло ми положим за нашу свободу,
І покажем, що ми, браття, козацького роду.

Станем, браття, в бій кривавий, від Сяну до Дону,
В ріднім краю панувати не дамо нікому.
Чорне море ще всміхнеться, дід Дніпро зрадіє,
Ще у нашій Україні доленька наспіє.

Душу й тіло ми положим за нашу свободу,
І покажем, що ми, браття, козацького роду.

А завзяття, праця щира свого ще докаже,
Ще ся волі в Україні піснь гучна розляже.
За Карпати відіб’ється, згомонить степами,
України слава стане поміж народами.

Душу й тіло ми положим за нашу свободу,
І покажем, що ми, браття, козацького роду.

Наливайко, Залізняк і Тарас Трясило
Кличуть нас із-за могили на святеє діло.
І згадаймо славну смерть Лицарства-козацтва,
Щоб не втратить марне нам своєго юнацтва.

Душу й тіло ми положим за нашу свободу,
І покажем, що ми, браття, козацького роду.

Ой Богдане, Богдане славний наш гетьмане!
Нащо віддав Україну москалям поганим?!
Щоб вернути її честь, ляжем головами,
Назовемся України вірними синами!

Душу й тіло ми положим за нашу свободу,
І покажем, що ми, браття, козацького роду.